Чим відрізняється добровільна сертифікація від обов'язкової

Anonim

Різниця між добровільної сертифікацією і обов'язкової

Сертифікація - це процедура, позначена в чинному законодавстві. Вона проводиться щодо товарів, послуг і інших категорій. Розглянемо, в чому полягає суть цього заходу і чим відрізняється добровільна сертифікація від обов'язкової.

Зміст статті

  • Загальні відомості
  • Порівняння

Загальні відомості

Названа процедура дозволяє з'ясувати, чи відповідає продукція встановленим нормам, чи є вона якісної і безпечної для споживача. Проводять таку перевірку спеціальні органи, керуючись офіційними стандартами і правилами.

Сертифікація будь-якого виду протікає за ідентичним сценарієм. Вона завжди включає в себе тестування зразків товару і співвіднесення результатів з законними вимогами. Якщо експертиза показала повну відповідність критеріям, на продукцію видається своєрідна перепустка на ринок збуту - сертифікат.

до змісту ↑

Порівняння

Уже з видно, що в одному випадку процедура відбувається за бажанням власника товару, а в іншому інтереси виробника не враховуються. Щоб краще зрозуміти, в чому полягає відмінність добровільної сертифікації від обов'язкової, розберемо кожну з них детальніше.

Так, добровільний сертифікат можна оформити на будь-які вироби або послуги, що особливо цінно, якщо товар є унікальним у своєму роді.Виробник тут часто має право сам вирішувати, які характеристики слід піддати перевірці. Він також має можливість вибрати стандарти, відповідність яким планується встановити.

У той же час існує чіткий перелік товарів, які згідно із законом заборонено продавати без обов'язкової сертифікації. В такому списку присутні дитячі вироби, продукти харчування, транспортні засоби, ліки та багато іншого. В цьому випадку строго визначені досліджувані параметри і сукупність оціночних норм.

Запросити обов'язковий сертифікат щодо товарів зі згаданого переліку мають право представники інспекцій, які контролюють сферу торгівлі, співробітники СЕС, а також будь-який клієнт. Тим часом сертифікація на добровільній основі не цікавить наглядові органи. Для чого тоді вона передбачена?

Сенс тут в підвищенні конкурентоспроможності. Адже вироби, до яких додається ще одна гарантія їх високої якості, викликають набагато більшу довіру у покупця, ніж товари без подібного підтвердження. Крім того, сертифікат є дуже затребуваним документом при проведенні багатьох вигідних угод. Тому, якщо для виконання обов'язкової процедури перевірки якості немає законних підстав, варто скористатися не менш вагомим варіантом добровільного характеру.

Аналізуючи, в чому різниця між добровільною і обов'язковою сертифікацією, можна помітити ще один нюанс. Він полягає в тому, що в другому випадку пред'являються лише основні вимоги до продукції, що поставляється на ринок продукції, тоді як добровільне тестування дозволяє показати всі сильні сторони пропонованого товару.Однак слід враховувати, що цей варіант зовсім не замінює передбачену законодавством обов'язкову сертифікацію.