Різниця між істиною і помилкою

Різниця між істиною і помилкою

Пошук істини неминуче призводить до омани. Будь-яке визначення цього складного поняття відображає тільки якусь його частину, в більшій чи меншій мірі відповідну уявленням людини про істинність і хибність суджень. Вся наша інтелектуальна і духовна життя складається з пошуку істини, але переконання, думка або мудрий вислів, прийняте за абсолют, стає помилкою. Щоб коло не замкнувся, треба мати чітке уявлення про те, що таке істина і чим вона відрізняється від помилки.

Зміст статті

  • Визначення
  • Порівняння
  • Висновки Topinfoweb.com. ru

Визначення

Істина в її філософському значенні трактується як адекватне відображення об'єктивної реальності в суб'єктивному людській свідомості. Класична концепція істини сформульована Арістотелем як відповідність знань і об'єктивно існуючої реальності. Ця універсальна формула стосовно до будь-якого роду розумової діяльності людини і вважається основою матеріалістичних уявлень про пізнаваність світу.

Помилка - помилкове переконання, судження або інший вид інтелектуального усвідомлення дійсності, що містить обмежені знання або містить в собі їх невідповідність об'єктивного стану речей.

до змісту ↑

Порівняння

Помилка - це завжди помилка. Людям властиво помилятися в самооцінці, приймати в якості морального еталона помилкові цінності, невірно судити про оточуючих, розділяти помилкові погляди.Особливість помилки в тому, що якийсь час воно здається правдою життя, істиною і не піддається сумніву, а тим більше - аналізу.

Особисті помилки народжують внутрішній конфлікт, що вимагає перегляду життєвих позицій. Наукові помилки спростовуються доказом нових теорій з багаторазовим підтвердженням їх правильності фундаментальними дослідженнями і практичними експериментами.

Істина в класичному розумінні відрізняється від помилки тим, що її критерієм є оцінка об'єктивної дійсності як змінюється, динамічного цілого. Відносність істини відображає певний, що існує тільки в межах конкретних уявлень рівень людських знань про природу явищ і сутності життя.

Відносна істина рівнозначна визнанню пізнаваності світу. Вона існує як абстрактне поняття, яке не потребує миттєвого підтвердження, але припускає мінливість самого змісту істинності в діалектичному розвитку людського мислення.

Істина логічна і послідовна. Якщо в судженні відсутня логіка, воно втрачає чіткість, стає помилковим і веде до омани. У цьому випадку істина як оцінна категорія втрачає будь-який сенс.

Не можна вважати істиною релігійні догми. Основою будь-якої релігії є не емпіричне знання, а беззастережна віра, яка не потребує доказів з позиції достовірності. Теософи проголошують абсолютною істиною Бога, наділяючи поняття істинності духовним змістом, який може бути підтверджено тільки чуттєвим, а не інтелектуальним досвідом.

до змісту ↑

Висновки Topinfoweb.com. ru

  1. Помилка містить знання, що не відповідають об'єктивній реальності.Істина адекватно відображає у свідомості сутність явищ навколишнього світу.
  2. Помилка випливає з помилкових суджень. Істина строго логічна і підтверджена інтелектуальним досвідом.
  3. Помилка вимагає спростування. Істину спростувати неможливо.
  4. Помилка може мати релігійний характер. Істинність суджень не збігається з релігійними уявленнями.
  5. Помилка спотворює дійсність і веде до нових помилок. Істина прояснює свідомість і удосконалює людські знання.