Різниця між філософією, міфологією і релігією

Різниця між філософією, міфологією і релігією

Підставою для зіставлення філософії, міфології і релігії є те, що вони є особливими формами суспільної свідомості, що відбивають духовні, культурні та світоглядні аспекти в осмисленні людської сутності, природи речей і законів буття. Ці аспекти по-різному проявляються в релігійних і філософських навчаннях, що мають свої корені в індоєвропейську і східну міфологію.

Зміст статті

  • Визначення
  • Порівняння
  • Висновки Topinfoweb.com. ru

Визначення

Міфологія - особлива образно-епічна форма осягнення світу, що виникає в ранній період розвитку суспільних відносин у більшості народностей і етнічних груп. У стародавніх міфах картина світобудови поєднує в собі реальність і вигадка, знання і вірування, природне і надприродне, думка і емоційне сприйняття дійсності.

Релігія - упорядкована система поглядів і переконань, заснована на вірі в вищий розум і божественне духовне начало, яким підпорядкована людське життя і все, що відбувається на землі. Релігійні уявлення формуються на певному етапі становлення суспільних устроїв і завжди співвідносяться з їх ієрархічною структурою.

Філософія - вища форма суспільної свідомості, що виявляється в інтелектуальному і духовному діяльності, спрямованої на постановку і аналіз світоглядних питань.Філософські вчення, школи та напрямки складаються на основі практичного досвіду і глибокого осмислення закономірностей розвитку матеріального і нематеріального світу.

до змісту ↑

Порівняння

В міфології відбивається безпосереднє, засноване на емпіричному досвіді колективне мислення, яке орієнтоване на визначення місця людини в світі природи. У міфах йому відводиться скромна роль виконавця волі богів, що уособлюють могутні сили неба, землі і водної стихії.

Поетика міфів будується на алегоричних образах і метафорах, що мають багатозначне тлумачення. Їх епічна форма являє світ в узагальненому вигляді, як даність, що не вимагає пояснення.

Наявність містичних уявлень і неможливість виділити в них предмет пізнання аж ніяк не применшує значення міфології як потужного пласта духовної культури. Саме на її грунті розвинулося філософське мислення, в центрі уваги якого виявилися чоловік, його почуття, мова, мораль, творчість, закономірності історичних процесів і природних явищ.

Праці давньогрецьких філософів Піфагора, Платона і Аристотеля стали початком розвитку філософії як науки. Її головні напрямки визначаються як онтологія - вчення про буття, гносеологія - вчення про пізнання, логіка - вчення про форми мислення і естетика - вчення про гармонійний будову світу.

Релігія відрізняється від філософії тим, що пояснює буття не з точки зору його пізнаваності і саморозвитку, а як прояв волі вищого божества, незбагненного для людської свідомості. Якщо філософії властиві логічний аналіз, узагальнення, аргументовані докази і висновки, релігія заснована на беззастережній вірі.Релігійна свідомість проявляється на ідеологічному рівні - в теології, етики, теософських доктринах церкви, і на рівні психологічному - як стереотип поведінки і емоційних станів віруючих. Соціально значущою формою релігії є культ, в якому складається й затверджується система етичних ідеалів і ритуальних дій.

до змісту ↑

Висновки Topinfoweb.com. ru

  1. Міфологія відтворює образну картину світу. В релігії уявлення про світобудову формуються на основі віри. Змістом філософії є ​​науково обгрунтовані світоглядні концепції.
  2. В центрі уваги міфології і релігії - боги. Увага філософії зосереджено на людині.
  3. В міфології і релігії ігнорується здатність людини до пізнання. Суть філософії - в пізнанні та поясненні життя у всіх її проявах.
  4. Міфологія - колективне народна творчість. Релігія - система поглядів і форма управління людською свідомістю. Філософія - гуманітарна наука.